24 жовтня – Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй. 24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. Саме 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут ООН.

Україна серед перших держав підписала цей документ і ввійшла до групи засновників організації.

У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ Потреба в міжнародному органі, який заступив би збанкрутілу в передвоєнні роки Лігу Націй і міг би стати перешкодою на шляху розв'язання нової війни, визріла серед членів антигітлерівської коаліції ще в роки Другої світової війни. Важливу роль у процесі формування ООН відіграла Кримська конференція, яка відбулася в лютому 1945 р. в Ялті. На цій конференції було вирішено скликати 25 квітня 1945 р. в м. Сан-Франциско (США) установчу конференцію. Її учасниками могли стати усі держави, які оголосили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 року. Крім того, тут було узгоджено питання про вступ до ООН України та Білорусії. Важливу роль у цьому відіграло поширення на Заході думки, що членство України в подібній міжнародній організації стане першим кроком до її незалежності, але найголовнішим аргументом за вступ України до ООН було те, що вона зазнала величезних втрат під час війни та має колосальні заслуги у перемозі над нацизмом.

25 квітня 1945 p. у Сан-Франциско (США) відбулося урочисте відкриття установчої конференції, 26 червня було ухвалено Статут ООН, а 24 жовтня 1945 року Статут, підписаний 50 державами, в тому числі й Українською PCP, набув чинності. Цей день вважається Днем ООН. Основним завданням ООН є забезпечення міжнародного миру і відвернення загрози світової війни. Головними робочими структурами ООН є Генеральна Асамблея, яка щороку збирається на свою сесію і приймає рішення 2/3 голосів, та Рада Безпеки (РБ), яка складається з 5 постійних (США, СРСР, Китай, Велика Британія, Франція) і 10 тимчасових членів, що обираються строком на 2 роки Генеральною Асамблеєю ООН. Сьогодні місце СРСР в Раді Безпеки посідає Росія. А в число тимчасових членів Ради Безпеки восени 1999 року обрано Україну. Головні структури ООН розташовані в Нью-Йорку, низка служб - у Женеві та Відні. Перші ж практичні кроки ООН засвідчили доцільність такої організації. Зразу ж після війни, коли за інерцією ще працював дух компромісів, у діяльності ООН виявилися перші успіхи.

Так, у 1946 р. ООН домоглася виведення англійських і французьких військ із Сирії та Лівану. У 1948 році під час першої арабо-ізраїльської війни вперше були використані сили ООН («голубі каски») для підтримання миру на Близькому Сході. Не раз у ці роки ставилося питання про роззброєння. Подібним чином розвивалися також події навколо гонки озброєнь. Серед основних заходів ООН у повоєнній історії слід відзначити прийняття

Загальної декларації прав людини (1948 р.),

Конвенції про права дитини (1989 р.),

міжнародних пактів про політичні, соціально-економічні та культурні права, про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок, а також роль ООН у розв'язанні воєнних конфліктів у Кореї, В'єтнамі, на Близькому Сході та в Азії, в процесі досягнення міжнародної розрядки та проблем роззброєння, скорочення та знищення ядерної зброї.

Україна вже з 50-х років має своє постійне представництво при ООН, яке представляє її інтереси, бере участь у роботі різних органів цієї організації.

У 1948 р. Україну було обрано до складу Економічної і Соціальної Ради Безпеки ООН. Представників України запрошують до роботи в деяких структурах організації, в тому числі Міжнародному суді та ін. Україна підтримала прохання про вступ до ООН Цейлону та Лаосу. Незважаючи на таку бурхливу зовнішньополітичну діяльність України, вона не виходила за межі політики московського центру. Після здобуття незалежності розпочався новий етап діяльності України в ООН. Вона починає виступати як самостійний суб'єкт міжнародних відносин. Починаючи з липня 1992 року наша держава виступає одним з найактивніших учасників операцій ООН з підтримання миру. За десять минулих років у них взяли участь понад 12 тисяч військовослужбовців. Вони виявили свої високі професійні й людські якості в Афганістані й Грузії, Боснії і Герцеговині, Косово й Лівані, Сьєрра-Леоне й Хорватії, Іраку. За ініціативою України було прийнято конвенцію щодо захисту миротворчого персоналу ООН. Про підвищення міжнародного авторитету України свідчить той факт, що міністр закордонних справ Геннадій Удовенко у 1997 р. був обраний Головою Генеральної Асамблеї ООН. Україна виступила ініціатором проведення саміту Тисячоліття.

З 1 січня 2000 р. Україна вперше як незалежна держава стала виконувати функції непостійного члена Ради Безпеки ООН. Вагомою подією був візит в Україну та виступ у Верховній Раді Генерального секретаря Кофі Аннана 4 червня 2002 р. Цей давно очікуваній події в нашій державі надають особливої ваги. Цей візит сприймається як свідчення уваги до внеску України - держави - засновниці ООН у діяльність всесвітньої організації та як вияв підтримки процесів демократичного перетворення в нашій країні. Україна починає відігравати належну роль у мирній і об'єднаній Європі. Вона зробила свідомий крок, відмовившись від застосування ядерної зброї. Україна підтримує головні пріоритети діяльності ООН і насамперед у сфері збереження міжнародного миру і безпеки, дотримання прав людини та збереження глобального економічного і соціального розвитку.