Загадки про книгу

Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

Повертається в рідний портфель.

Відповідь (Підручник, книга)

 

 

Поля письменник-агроном

Засіяв буквами-зерном.

Отож, читачу, поспішай

Зібрати мудрий урожай. (Книга)

 

 

Не дерево, а з листям,

Не людина, а говорить.

 

 

Бачить — не бачить,

Чути — не чує.

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

 

 

Дуже я потрібна всім —

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

 

 

Дерево — не дерево, а листки має,

Той буде мудрим, хто їх добре знає

 

Дивишся — чистенька,

Погладиш — гладенька,

А читати станеш — спотикаєшся.

 

 

Снігові поля, чорні грачі,

Хочеш розумним бути — бери та вчи.

 

 

Без язика, а говорить,

Без голови, а все розуміє,

Без ніг, а скрізь буває.

 

 

Завжди можу стати у пригоді,

Моїх вам порад не злічити.

І кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить».

 

 

 

Бачить – не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче –

Правди навчає,

Часом жартує –

Всіх звеселяє.

Люба розмова, —

Дай Боже, діти,

З нею довіку

Жити – дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива І жартівлива? (Книжка)

 

Загадки про книгу для дітей

 

По білому полю чорним маком сіяно.

Язика не має, а розуму навчає.

Лежить мовчить, а сто дурнів навчить.

Снігові поля, чорні граки, хочеш розумним бути — бери та вчись.

Не дерево, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а розказує.

Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.

Хто говорить мовчки

Сама я нічого не знаю, та всіх розуму навчаю.

Уст не маю,  а про живих і мертвих красно розповідаю.

Кожен, скільки хоче, бере, а все лишається.

Має листя, але не дерево, дає плоди, але не цвіте.

Живе без тіла, говорить без язика.