Народився в селі Іваннє Дубенського району 1948 року. С.Рачинець належить до тих літераторів, творчий шлях яких починався досить успішно. Закінчив Дубенське профтехучилище, працював трактористом. Після закінчення Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (філологічний факультет) він приїхав працювати журналістом на Дубенщину. Тут писалися його перші поетичні книги. Поет ставив за мету представити читачеві свій власний світ, сповнений непересічних образів і самобутніх характерів, з усіма притаманними автору та його ліричному героєві болями та радощами, смутком, невдоволеністю, неспокоєм. Сергій Рачинець у своїй творчості намагається викристалізувати у слово свій багатогранний світ, торкається животрепетних проблем сьогодення, завжди шукаючі нові грані та свіже світосприйняття. Це і тема любові до рідної землі і матері, шани до тих людей, котрі дарують нам найсвятіше - мир і хліб.
Посеред інших виділяються вірші «Урок музики», «Яблуні», «Варшавський спогад», «де в журливій просині літо бабине в'яже вузлики», де бринять щирі ноти поетичної душі. Чимало віршів відведено темі хліборобської праці. З вірша у вірш мандрує пшеничне колосся, щедрі зерна, яким треба прорости і задзвеніти, роси і світанки. У його віршах «бростяться у серці думи чисті, яріють щедро зерна доброти, брунькується днина».
Проте невдовзі поет втратив зір. Аби не розчаруватися в житті, Сергій Порфирович почав вивчати Біблію, став віруючою людиною. Відтоді він є проповідником Божих заповідей. І ці проповіді він пише віршованими рядками. Незважаючи на обставини його тяжкої долі, втрату зору, чесний труд знеболеної душі вже чимало років звучить в українській поезії, знаходячи дедалі ширше визнання. Духовне, а поряд з ним національне відродження на терені нашої держави сьогодні, як ніколи, звучить актуально, адже йдеться про її утвердження у світовому співтоваристві як незалежної, суверенної держави, про спасіння людських душ. Велика роль у цьому плані відводиться не лише церкві як центру духовного життя, а й також художній літературі, яка покликана формувати світогляд багатьом і багатьом на основі Святого Письма. За допомогою художнього слова поет утверджує християнські принципи моралі в ім'я добра і любові. І навпаки - засуджувати гріх як зло, яке не будує, а руйнує людські душі, заважає нашому життю. У своїй творчості він є самим собою, тобто таким, яким не бути не зможе. Його поетична мова висока, зрозуміла, а тому легко проникає в душі і серця шанувальників його поезії.
Майстер слова, чудовий письменник і далі розвиває християнську тематику, пише як для дорослих, так і для дітей. Багато його віршів друкується сьогодні у вітчизняних та зарубіжних християнських журналах. Його поезія дає змогу збагатити свої знання, прилучитися до витоків духовності, а також прищеплює любов до Бога, до Церкви, розробляє мотиви духовного відродження людини на основі моральних цінностей християнства, крізь призму яких розглядаються і її громадянські обов'язки.
У Сполучених Штатах Америки вийшла 25-та книга С. Рачинця, яка називається «Бог нас кличе». Допомогли нашому землякові у цій справі члени Західного Українського Євангельського Баптиського об'єднання, що за океаном, на чолі з його головою В. Вільчицею.
Друкувався також у колективній збірці «Пісня і праця» (1978), у районній та обласній пресі. Автор понад 36-ти збірок, серед яких «Пробудження» (1990), «Світлиця голосу» (1991), «Пілігрим», «Пізній дощ» (1993), «Дивна криниця» (1995), «Храни мою душу», «Думаю про вічне» (2003»), «Час молитви», «Любіть Ісуса», «Обличчям до сонця», «Пісня вдячності» (2003), «Учіться у сонця» (2004).
За книгу «Проповідник справедливості», яка вийшла в світ у 2008 році, Сергій Рачинець в наступному 2009 році був удостоєний лауреатства Міжнародної літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломийця.
«Проповідник справедливості» - це документальний роман Сергія Порфировича Рачинця про його земляка, видатного українця зі світовим іменем, пастора Олексу Гарбузюка. Через свого героя автор досліджує не тільки його життєвий шлях, наповнений всілякими перипетіями, як в Україні, так і за її межами, а й віковічне прагнення людини до самоусвідомлення своєї місії у житті, обстоює боротьбу за її честь і гідність у час цинічного нищення духовних основ народу, коли перед ним постало сакраментальне: бути чи не бути.
Зі слів героя твору, його може очорнити «совєтська» пропаганда, його можуть вбити, але поставити на коліна, скорити - ніколи і нікому. Олекса Гарбузюк ще довго буде говорити з нами, як живий з живими.
Видання та публікації творів С.П. Рачинця
Рачинець С. Бог любить мене: Вірші для дітей. - Рівне, 1992. - 36с.
Рачинець С. Дивна криниця: Вірші для дітей. - Рівне, 1995. - 32с.
Рачинець С. Думаю про вічне // ВІК. - Дубно, 2003. - №33. - С.3
Рачинець С. І поезія, і пісня // Зміна. - 1991. - 22 травня. - С.2
Рачинець С. Обличчям до сонця: поезії. - Луцьк: Надстир'я, 1995. - 64с.